В твоїх очах мій Всесвіт помістився...
В твоїх очах мій Всесвіт помістився. Я вже не прагну віднайти межу, Ані збагнуть чому постійно сниться Твій погляд... Я лиш сни ті бережу. Я вже не прагну воскресить надії, Ілюзій марних знаю вже фінал... Я просто душу твóїм сяйвом грію, Що лиш твоє – я іншим не віддам. Твій промінь світла ніжно-недосяжний – Єдиний, що душі осяяв путь... І не тому, що серед всіх найкращий, А просто інші в серці не живуть.
2024-08-25 01:53:20
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3516
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13360