В твоїх очах мій Всесвіт помістився...

В твоїх очах мій Всесвіт помістився. Я вже не прагну віднайти межу, Ані збагнуть чому постійно сниться Твій погляд... Я лиш сни ті бережу. Я вже не прагну воскресить надії, Ілюзій марних знаю вже фінал... Я просто душу твóїм сяйвом грію, Що лиш твоє – я іншим не віддам. Твій промінь світла ніжно-недосяжний – Єдиний, що душі осяяв путь... І не тому, що серед всіх найкращий, А просто інші в серці не живуть.

2024-08-25 01:53:20

Інші вірші поета

Таємниця доблесного воїна Колись під пісню грому й блискавиць... Втрачене кохання ---

Інші поети

Cara Ebon

@caraebon

Леонид Коляда

@im_space

نجمة

@Wahm

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4950

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4802