Сильвія Плат "Під скляним ковпаком"
"Хіба могла я знати напевно, що колись — у коледжі, чи в Європі, чи деінде — мене не накриє знову скляним ковпаком, не замкне в задушливому спотвореному світі?"
Книга про боротьбу головної героїні (Естер) із депресивним розладом.
19тирічна дівчина, яка старанно вчиться, має мрії і отримала шанс побувати у Нью-Йорку. Дванадцять дівчат перемогли в конкурсі журналу мод: писали есе й оповідання, вірші й колонки, за що їх винагородили можливістю місяць працювати у Нью-Йорку й жити на повному утриманні.
Повернувшись додому Естер нічого не хоче. Вона не може спати, їсти і читати. Смак життя втратився і вона постійно шукає найкращий спосіб, щоб померти.
Книга написана дуже красивим поетичним стилем, мені було дуже приємно читати, так як все описано ніжно і зі смаком.
Мабуть, депресія, це така хвороба, яку не може зрозуміти здорова людина. Я бачила у Естер безліч можливостей і шляхів для того, щоб стати відомою і кращою. Але вона не може цього зробити. Її просто накрило скляним ковпаком, як вона описувала цей стан. І тоді людина боїться жити, тому що такий стан може повернутися в будь-який момент...
Не знаю чому, але ця книга мені подобається. У житті кожної людини наступає момент, коли треба стати на роздоріжжі і вибрати ким бути. Також як і момент, коли здається, що весь світ проти тебе, коли темрява затягує глибше і нічого не хочеться. І саме тоді людина формується...
Зі сторони легше бачити помилки і давати поради. Тоді як людина сидить і не розуміє чому її погано, чому нічого не хочеться, а щасливе майбутнє все далі і далі зникає.
8/10
Книга про боротьбу головної героїні (Естер) із депресивним розладом.
19тирічна дівчина, яка старанно вчиться, має мрії і отримала шанс побувати у Нью-Йорку. Дванадцять дівчат перемогли в конкурсі журналу мод: писали есе й оповідання, вірші й колонки, за що їх винагородили можливістю місяць працювати у Нью-Йорку й жити на повному утриманні.
Повернувшись додому Естер нічого не хоче. Вона не може спати, їсти і читати. Смак життя втратився і вона постійно шукає найкращий спосіб, щоб померти.
Книга написана дуже красивим поетичним стилем, мені було дуже приємно читати, так як все описано ніжно і зі смаком.
Мабуть, депресія, це така хвороба, яку не може зрозуміти здорова людина. Я бачила у Естер безліч можливостей і шляхів для того, щоб стати відомою і кращою. Але вона не може цього зробити. Її просто накрило скляним ковпаком, як вона описувала цей стан. І тоді людина боїться жити, тому що такий стан може повернутися в будь-який момент...
Не знаю чому, але ця книга мені подобається. У житті кожної людини наступає момент, коли треба стати на роздоріжжі і вибрати ким бути. Також як і момент, коли здається, що весь світ проти тебе, коли темрява затягує глибше і нічого не хочеться. І саме тоді людина формується...
Зі сторони легше бачити помилки і давати поради. Тоді як людина сидить і не розуміє чому її погано, чому нічого не хочеться, а щасливе майбутнє все далі і далі зникає.
8/10
Коментарі