Елі Візель "Ніч"
Ліза Теркерст "Небажана"
Опівнічна бібліотека
Еріх Марія Ремарк "Іскра життя"
Сильвія Плат "Під скляним ковпаком"
Ян Муакс "Орлеан"
Ієн Бенкс "Осина фабрика"
Деніел Кіз "Квіти для Елджернона"
Фредрік Бакман "Тривожні люди"
Фредрік Бакман "Чоловік на ім'я Уве"
Філіп Янсі "Де Бог, коли боляче?"
Жан  Поль Сартр "Нудота"
Ловець повітряних зміїв
Ернест Хемінгуей "По кому подзвін"
Стівен Кінг "11/22/63
Ден Браун "Код да Вінчі"
Людина в пошуках справжнього сенсу
Теодор Драйзер "американська трагедія"
Сомерсет Моем «тягар пристрастей людських»
Хорас Маккой «загнаних коней пристрілюють, чи не так?»
Жан Поль Сартр «ставок більше немає»
Ганья Янаґігара «Маленьке життя»
Мерль Робер «Смерть - моє ремесло»
Ліза Теркерст «усе мало би бути по іншому»
Фредрік Бакман «Ведмеже місто»
Фредрік Бакман «Ми проти вас»
Крістін Генна «Чотири вітри»
Кайл Айдлмен «не фан»
Джон Стейнбек «грона гніву»
Іван Байдак «(не)помітні»
Ловець повітряних зміїв
"Завжди існує спосіб знову стати хорошим" - фраза, яка розбила моє серце💔

Кожна людина робить помилки. Але є такі, які змінюють власне, або й життя інших. Так ось, у даній книзі головний герой в дитинстві побачив те, що змінило його життя та життя його приятеля. І річ в тому, що він не втрутився, стояв осторонь, що пізніше довго переслідувало його до часу, коли він намагається виправити хоч щось.

Що таке дружба? Іноді, щирість та вірність проникає до кісток і сліз. Хочеться плакати від того, наскільки є вірні люди не дивлячись ні на що. Так само і ті, які думають лише про себе, уникаючи всього іншого.

Амір намагається втекти, забути, закопати, лишити в минулому те, що сталося, але навіть переїзд у іншу країну не стер пам'яті.

Найсумніше те, що часто за помилки інших, розплачуються люди, які взагалі не причетні. Невинні вівці, які ідуть на заколення...

Книга наповнена болем, розчарування, надією та несправедливістю. Сюжет тримав до кінця, емоції переповнювали, сльози лилися.

І як я зрозуміла для себе, національність має значення. Людина не вибирає ким родитися, але її приходиться жити із цим до кінця життя. Хоча, мабуть це не впливає на внутрішнє життя, що власне в має найбільше значення.

9/10
© Sahlo Folina,
книга «Рецензії на прочитані книги».
Ернест Хемінгуей "По кому подзвін"
Коментарі