Блог
                Всі
            
            
                            
                Книги
                Всі
            
            
                            
                Вірші
                Всі
            
            Любов
        
        Один крок назустріч потім два назад.
Мене душить любов якщо надто близько
Я хотіла час і простір де я одна
Для тебе ж любов це розтворитись.
Я мучусь від постійних слів, компліментів
Мене душать ті самі фрази по десять раз вдень 
Я бачу любов в памятані, а не моменті 
Коли ти щось робиш, а не співаєш на вуха без сенсу пісень. 
Я говорю про простір, ти бачиш там страх
Я кажу про власне життя, ти бачиш лиш наше
Я боюсь загубити себе, ти ж боїшся втратити мене
Ми такі різні … 
Кажуть кохання це вибір, я ж так хочу мати почуття 
Поважати , кохати, хотіти торкатись 
І знову питання, таке важке це життя 
І страшно не впасти, а не мати бажання піднятись.
        0
            0
            116
        ...
        
        Натисну видалити. Ніби не було людини
І натхнення вогник погас.
Фото в кошик. Не впаде ні сльозини
Але є те, що не зітре ні люди, ні час.
Спогади летять крізь кілометри за нами
Намагаються отримати право жити.
Виходять в реальність глибокими ночами,
А я мрію щасливою бути, простити, любити. 
Є те, що не в силі стерти ні люди, ні час
Не має сенсу крізь години спішити
Час не лікує, не зцілює нас,
Ми просто звикаємо зі всім жити.
        5
            2
            392
        Чому ?..
        
        «Чому ти молишся?» - його погляд був направлений в очі
Так дивно. Чому я дихаю? Чому живу?
Я прошу дати відповідь на те що не знаю
І щоб допоміг довіряти, не жити в страху. 
Коли знову по кругу накривають тривожні думки 
Я намагаюся знайти сили побачити Бога
Але туман на очах, мені так тяжко іти 
Їх вітер дихає мені прямо в лице. 
Але прийде час туман спаде із очей
Так було вже не раз
У мене в руках купа непотрібних речей
І втрачений дарма час. 
Я боюся питати чому і для чого...
Говорять, що так випробовується віра
Не виходить робити чогось значного 
Все летить в пустоту, а там прірва..
У мене нема слів. І бажань. Я не знаю що мені треба 
Тому і мовчу, прости… 
Лиш з надією знову дивлюся на небо 
Боже, де Ти?
Коли туга смертельна охоплює тіло 
І навіть те що було пластиром, тепер не помагає
Я хочу вчепитись за щось що врятує,
Але поруч нічого не має…
Я знаю, Ти дивишся. Твій погляд сумний.
Бо довіра це повна відданість. 
Я вірю Ти хочеш відкинути камінь важкий 
За яким ховається чудо.
І коли світ нарешті залишить на самоті 
Я піднімаю свій погляд догори 
відчуваю Твій теплий погляд на собі 
І слова « я не осуджую. Живи і більше не гріши»
        3
            0
            308
        