.
Рутенія
Пустелею встелений шлях в нікуди. Доровказу немає: куди мені йти? Вітром гонима, а чи людьми? Світла не видно; я не хочу пітьми! Стомилась мовчати про свою печаль. Хоч серце стає холодним, мов сталь. І розум втрачаю, бо зневірилась жити. Фіналу не видно; я не хочу любити! Кинула виклик самісінькій Долі. Знайомі стежини протоптала до болю. Проте не вернула того, що бажала. Минуле не вернеш, скільки б не ридала!
2023-02-24 23:28:37
4
0
Інші вірші поета
Діва Сонця Тіні мертвих Розлука LOVE THROUGH THE AGES
Інші поети
Mis Vi
@MisVi
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2425
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9689