Я так втомилась від людей...
Nadine Tikhonovitch
Я так втомилась від людей, Від їх життів, їх бід, бажань, Я так втомилась від ночей, Від їх збережених страждань... Я так втомилась від війни, Я так втомилася втрачати, Я знов пишу свої пісні, Щоби болем покричати... Я так втомилась від людей, Від їх ідей, погроз і війн — Ти заховай мене будь-де: Серед думок своїх і мрій. Заховай мене у серці І бережи мене у снах! Не кажи, що все минеться, Але тримай, тримай в руках! Зніми із мене роги й німб — Я притулюся до грудей І на мовчання відповім: Я так втомилась від людей... ________________________ ✨Озвучка від @SandraMey: https://youtu.be/nf-R3aoVdqU ✨
2022-10-08 20:39:10
26
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея дякую)
Відповісти
2022-11-10 18:03:57
1
Твоя Відьма
Боже, як же я тебе розумію! Сама втомилася так, що висловити це неможливо... Так точно передала свої почуття та емоції, що мимоволі передала і мої 🙈🙈🙈 Подумки тебе обіймаю і бажаю відпочити! #ЧВ
Відповісти
2022-11-12 00:11:45
1
Юлія Богута
Думаю ми всі втомились від війни і від життя. Зараз дуже легко вигоріти за цим всім. Нескінчені проблеми, постріли, перебої світла в дротах і в житті. Так що близька тема. #чв
Відповісти
2022-11-13 21:24:20
1
Інші вірші поета
Грань Світ був завжди сповненим втрат... Минуле так безсовісно... Сп'яніла пам'ять
Інші поети
Влад
@Vlad_Demon
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2825
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3165