Зустрічами нашими...
Зустрічами нашими вимірюю знов час, Я знаю: на планеті нема людей, крім нас. Я бачу: чорні хмари хату твою білу Обгорнули знову — візьми мої ти крила. Лети у небо високо, не блукай у мглі — Буду тебе віддано чекати на землі. Якщо тобі не спиться, візьми тоді мій сон — Я гнатиму печалі всі з-під твоїх вікон. Віддай мені весь біль, віддай свої тривоги, Клич, якщо терпіти немає більше змоги. Якщо весь світ збунтується й завʼянуть квіти, Знай: заради тебе піду я проти світу. Знов лютує людство у вибуху емоцій — Що б тут не траплялось, я на твоєму боці. Якщо тобі самотньо в темряві скорботи, Скажи — зроблю я все, щоб витягти з болоти. Якщо тебе образять, зітру його імʼя, І байдуже, чи важу хоч щось для тебе я. Ти знаєш, що насправді це більше, ніж слова: Із серцем вже згоріла давно уся трава. Молитвами своїми завжди я буду поруч І дуже-дуже скоро бігтиму ліворуч. І як би я воліла весь твій забрати біль — Ти вибач, що насправді я тільки вірна тінь. Ти вибач: я не сонце, що тебе зігріє, Та що би не траплялось, я у тебе вірю. Якщо бракує сил, ти їх візьми у мене, Бери собі всю кров, спустоши мої вени. Я знаю, що життя насправді це не казка, Та всупереч всім болям, ти живи, будь ласка!
2023-07-31 21:56:12
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Сильно. 👏🌹
Відповісти
2023-08-01 06:46:22
2
Лео Лея
Це...щемливо і захоплююче водночас 😳
Відповісти
2023-08-02 15:46:16
2
Ален Тім
Дуже сильно та натхненно💖
Відповісти
2023-09-08 14:33:08
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12539
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2085