Все мине...
Nadine Tikhonovitch
Все мине. Безперечно. Без боротьби. Десь о двадцять п'ятій годині доби. І я розлюблю. У восьмий день тижня, Як місяць на небі буде, мов вишня. Я більш не прийду і забуду тебе, Тоді, коли на дім Венера впаде. Планету затягне у чорну діру — Я більше в очі твої вже не пірну. Розлюблю. У сто перший рік сторіччя. Або пізнаю коли потайбіччя. Все мине. Не хвилюйся. Без боротьби. Десь о двадцять п'ятій годині доби... У тринадцятому місяці. Точно. В п'ятій порі року. Вже остаточно...
2023-01-06 09:54:11
18
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Такі чудові порівняння👍 як кажуть "на Миколи та й ніколи")
Відповісти
2023-01-06 18:31:43
1
Nadine Tikhonovitch
@Лео Лея Так) Дякую
Відповісти
2023-01-06 18:32:03
1
Інші вірші поета
Déjà vu Світ збожеволів Грань Зустрічами нашими...
Інші поети
R..
@Djihad
meroiii
@meroiii
Юлія Тодер
@yuliya_toder
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1828
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1787