Ви є
Nadine Tikhonovitch
Ви є, і це важливіше За всі у світі слова, Ви є. Чи знала раніше Я, квітнуть як небеса? Ви є. І це моє військо. Єдине, що хочу від Вас – Знати: далеко чи близько Ви є. Є кожний час. Ви є – не були і не зникли, І це найцінніше знання. Ви є. І влітку, і взимку. Тому і люблю не дарма.
2021-12-02 20:43:09
32
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Nadine Tikhonovitch
всю Надін?)
Відповісти
2021-12-03 09:30:24
Подобається
Твоя Відьма
Як глибоко... Про головне🫀
Відповісти
2022-09-29 23:19:28
1
Оксана
Це кохання, межуюче з відчаєм, де найголовніше — це життя..
Відповісти
2022-10-08 12:12:56
1
Інші вірші поета
Життя, якого нема Як побачиш її — обійди, не кохай... Як дивно Завітне кільце
Інші поети
J. Allman
@jj_allman
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2318
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2442