Світ рожевого кольору
Знаєш, а якщо б і насправді Рожеві мав світ кольори, І гукав би тебе на світанку Годинник в рожеві шляхи... І варила б рожеву ти каву, І полонили б рожеві думки, І саме такими б очами Дивилась в обличчя мені... І навіть війну, що на сході, Вважали би миром усі, І прапор, мов небо і сонце, Рожевих тепер кольорів! І коли би чужими ночами Моя рожева лилася би кров, Ти солодко-пустими очами Поховала б реальну любов... Все би здавалось прекрасним: Рожевий - це мрія, добро... Так нам ніколи не вдасться Подолати справжнісіньке зло! Світ має багато відтінків, І є колір окремий - це ми, Є колір країни, родини, будинку, А рожевий малює хай сни!
11.08.2020
34
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Твоя Відьма
💜💜💜💜💜Фіолетовий - мій улюблений колір💜💜💜💜💜 Напишеш щось про нього? Я також не люблю рожевий... А ось вірш неймовірно красивий і навіть мудрий! Усе, як ты вмієш! Молодець, Надіка!
Відповісти
12.08.2020, 20:21
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Дякую... Обов'язково напишу... Це один із моіх улюблених кольоріів (Фіолетовий)
Відповісти
12.08.2020, 20:34
Подобається
Меліса
ого-ого! ненавиджу рожевий, за ти і сама це знаєш... пробачте, але смаки ми всі маємо різні (тому шанувальники позовних бантиків не карайте мене), тому більш реальними, а водночас загадковими кольорами була чорний і білий. ще з самого дитинства зрозуміла, що контраст — дивовижне видовище, яке може помітити кожен, але зрозуміти суть, на жаль, виходить не у всіх. ні, звичайно, раніше я не думала, що все навколо сіре. це дивне відчуття поселилося після депресії. але чорним будь-кого чи будь-що наділяють лише люди...
Відповісти
13.08.2020, 19:29
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4274
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3793