Світ рожевого кольору

Nadine Tikhonovitch

Знаєш, а якщо б і насправді Рожеві мав світ кольори, І гукав би тебе на світанку Годинник в рожеві шляхи... І варила б рожеву ти каву, І полонили б рожеві думки, І саме такими б очами Дивилась в обличчя мені... І навіть війну, що на сході, Вважали би миром усі, І прапор, мов небо і сонце, Рожевих тепер кольорів! І коли би чужими ночами Моя рожева лилася би кров, Ти солодко-пустими очами Поховала б реальну любов... Все би здавалось прекрасним: Рожевий - це мрія, добро... Так нам ніколи не вдасться Подолати справжнісіньке зло! Світ має багато відтінків, І є колір окремий - це ми, Є колір країни, родини, будинку, А рожевий малює хай сни!

2020-08-11 21:38:12

34

8

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (8)

Твоя Відьма

💜💜💜💜💜Фіолетовий - мій улюблений колір💜💜💜💜💜 Напишеш щось про нього? Я також не люблю рожевий... А ось вірш неймовірно красивий і навіть мудрий! Усе, як ты вмієш! Молодець, Надіка!

Відповісти

2020-08-12 20:21:33

1

Nadine Tikhonovitch

@Твоя Відьма Дякую... Обов'язково напишу... Це один із моіх улюблених кольоріів (Фіолетовий)

Відповісти

2020-08-12 20:34:31

Подобається

Меліса

ого-ого! ненавиджу рожевий, за ти і сама це знаєш... пробачте, але смаки ми всі маємо різні (тому шанувальники позовних бантиків не карайте мене), тому більш реальними, а водночас загадковими кольорами була чорний і білий. ще з самого дитинства зрозуміла, що контраст — дивовижне видовище, яке може помітити кожен, але зрозуміти суть, на жаль, виходить не у всіх. ні, звичайно, раніше я не думала, що все навколо сіре. це дивне відчуття поселилося після депресії. але чорним будь-кого чи будь-що наділяють лише люди...

Відповісти

2020-08-13 19:29:22

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1834

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

2293