Сніг усе пам'ята

Nadine Tikhonovitch

Десь на сході стріляють гармати, І день мимохідь ясноокий мина... О люті морози! Розучіть пам'ятати! Помолюся і знову засну близь вікна. І сніг постарілий блакитний Розділить зі мною цю тугу — Не друг він, а свідок єдиний Жаху людського і бруду. Тут давно не співають пташки, Тут вітер завжди холодніший, І тільки сиві, як брови, книжки Навіть за Всесвіт мудріші. А сніг не блищить на дорозі — Він дзеркало вражених дум, Ніколи ні віршам, ні прозі Не передати мій сум. Дихає люттю й суворо карає Та залишає назавжди зима... Обпалює очі світло криштальне, Бо сніг цей усе пам'ята...

2021-02-22 22:45:51

42

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Твоя Відьма

Пронизливо🥴😥🧊

Відповісти

2021-03-01 16:59:12

1

02katy18

🖤🕯️

Відповісти

2021-10-15 19:59:49

Подобається

Твоя Відьма

Неперевершено! Читаю знов і божеволію від когожного рядочка!

Відповісти

2022-09-29 23:15:36

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4803

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5724