П'яні листи
Nadine Tikhonovitch
Знов листи надсилаю у небо І від думок напівп'яна тремчу, Знову безбожно згадую тебе — Ласкаво стукає хтось по плечу. Знову тривога прокралася в сни, У небі ж птахи літають низько — Ти цієї також не бачиш весни, Але зачекай: я уже близько... Тіло звела судомою втома, Більше немає ні мрій, ні мети, Так, не легше мені вже від рому, Та хочеться знову, знаєш, втекти... Не засуджуй мене чи... як хочеш! Знаєш, життя — це насправді арешт... Душу до тіла клеїли скотчем — Складно, гадаєш, її відірвеш? Знову по венах тече алкоголь, Віскі та ром знов тягнуть до тебе, В цій грі моя жалюгідная роль — Писати листи п'яною в небо...
2023-04-22 18:13:13
16
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Твоя Відьма
Ти сильна! Ти впораєшся! Я вірю в тебе!
Відповісти
2023-04-30 03:01:58
1
Твоя Відьма
"Знову по венах тече алкоголь" - прямо я сьогодні...
Відповісти
2023-04-30 03:02:16
1
Nadine Tikhonovitch
@Твоя Відьма Щось запій дещо затягнувся...)
Відповісти
2023-04-30 03:13:22
Подобається
Інші вірші поета
П'ятнадцять метрів Подолані страхи У хмаринці Таке кохання - це боляче!
Інші поети
Юнита
@neizvestnaya_kim
Khokh..
@khloudm99
Ден Щусь
@apocalipt_b
Схожі вірші
Всі
Holy
МОРГАН РЕЙ
Morgan Ray and Rose. ⏺English translation⏺ I will find flowers among the fragments of people, give them to you. I am so pleased that there is you, your love for me. I will give you a sea of hope, and lights that do not fade. My heart is only you, it falls asleep without you. I'm giving everything I have in me for you to paralyze the rocks. I don't want to To conquer fate, together to the very edge. We'll be gone on the penultimate day, but our lines will remain. All love is sealed here, in our phrases and ellipses. So, let's rise high, and forgetting about the holy, Falls of the rock. I'll take your hand, and everything, all around It's going to be the way you dreamed.
58
4
7925
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1545