Мо' нічого й не було
Моя душа плаче, А серце так скаче. Побиті всі вітражі. Твоє слово не скаже І спогад не покаже Коли й де ми стали чужі. Як знедолені вітрами Ми стали міражами Палавших в душах вогнів. Хто ж скаже мені тихо За які гріхи те лихо, Що надвоє ділить світів. Хто ж міг нам сказати, Що кохати й страждати Одна мука й ми як святі. Світ так обернуло І нас повернуло. І там де був захід Побачиш ти схід. Мо' нічого не було І мить промайнула. І помітно лиш слід Де тиша йде вслід. І тепер нам невідомо Де шукати знайоме Серед яких темних лісів. І кожен наш спогад Як лишній здогад, Що разом тепер лиш у сні. Ось так ми й живемо І життя ми прядемо, А в серці наші болота густі. Тому так добре я знаю Що повільно вмираю Бо моя слабкість є у тобі.
2018-02-15 09:41:57
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16396
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3388