Мо' нічого й не було

rocusan

Моя душа плаче, А серце так скаче. Побиті всі вітражі. Твоє слово не скаже І спогад не покаже Коли й де ми стали чужі. Як знедолені вітрами Ми стали міражами Палавших в душах вогнів. Хто ж скаже мені тихо За які гріхи те лихо, Що надвоє ділить світів. Хто ж міг нам сказати, Що кохати й страждати Одна мука й ми як святі. Світ так обернуло І нас повернуло. І там де був захід Побачиш ти схід. Мо' нічого не було І мить промайнула. І помітно лиш слід Де тиша йде вслід. І тепер нам невідомо Де шукати знайоме Серед яких темних лісів. І кожен наш спогад Як лишній здогад, Що разом тепер лиш у сні. Ось так ми й живемо І життя ми прядемо, А в серці наші болота густі. Тому так добре я знаю Що повільно вмираю Бо моя слабкість є у тобі.

2018-02-15 09:41:57

Інші вірші поета

Скажи мені чому? Не Так різко холод відчутно Люди - бетонні споруди

Інші поети

Pirania Artist

@Pirania_Artist

Uina Ku

@mayor_hija

newOlyaPole

@newOlyaPole

Схожі вірші

Всі

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2475

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16904