Ненависна риса
Ненависна моя риса в мені Яка мене пожирає завжди Це відчуваю тягу лише тоді Коли складно так досягти Коли нічого не зрозуміло Коли гублюсь у бажанні І не знаю чи варте це діло І палаю у цьому ваганні. Я безнадійний дуже часто І вперто через біль йду Бо все ж здається власне Що впертістю знайду... Щось, що приблизно як ти. Не знаю чому, та до душі. І в умовах немає простоти Але вони так вже байдужі. Відчуття, що накручую все І брешу й самому собі Але лише через те ще живе Щось знайдене у тобі. Я симпатизую щораз більше І сам собі ніби це творю. Це без допомоги тебе і інших Вже сам не знаю, що мелю.
2018-02-15 08:23:18
2
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4642
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1921