Ненависна риса
rocusan
Ненависна моя риса в мені Яка мене пожирає завжди Це відчуваю тягу лише тоді Коли складно так досягти Коли нічого не зрозуміло Коли гублюсь у бажанні І не знаю чи варте це діло І палаю у цьому ваганні. Я безнадійний дуже часто І вперто через біль йду Бо все ж здається власне Що впертістю знайду... Щось, що приблизно як ти. Не знаю чому, та до душі. І в умовах немає простоти Але вони так вже байдужі. Відчуття, що накручую все І брешу й самому собі Але лише через те ще живе Щось знайдене у тобі. Я симпатизую щораз більше І сам собі ніби це творю. Це без допомоги тебе і інших Вже сам не знаю, що мелю.
2018-02-15 08:23:18
2
0
Інші вірші поета
Знаєте, то є така мука - кохати. Я піду. На душі гримлять канонади Не
Інші поети
Pame
@Pame
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3894
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1873