Think for a moment.
Anjali_ R
Making fun of people who are in depression and suffering through similar cases and calling cowards to those who commit suicide is not okay. Also committing suicide is also not a solution too. But saying they were cowards and ending the discussion over such serious topic is not going to help. We have to come forward and for once we really need to think, we need to put ourselves in their shoes and understand what they were going through. Yeah maybe they are not your family. And you don't know them. They are just strangers to you. Strangers who were battling alone a war you never saw. But they were or are a member of this society of which you, me and we are also part of. And it's all of ours responsibility to understand where as a society we went wrong. We need to acknowledge, each of our's mistakes and work on them. We need to rebuild it, so that everyone can live. #everylifematter
2020-06-15 13:18:12
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Vinay Deshlahare
How to you put yourself in someone's if you don't know a single thing about their life?
Відповісти
2020-06-15 16:31:38
Подобається
Anjali_ R
I want to something from you. I want to you to give me a promise. Promise me that no matter what happens, no matter how bad things go, you won't take your life. You have to have faith. That there is still something you have to do before you leave this world. Find that something. You are strong. You can do this. If your life ain't worth living then make it worth living. I believe in you.
Відповісти
2020-08-01 04:05:57
Подобається
Anjali_ R
I hope things work out for good and you don't have to take that decision.
Відповісти
2020-08-02 05:06:11
Подобається
Інші вірші поета
Quote 1 Maybe you won Quote 4 Web
Інші поети
I
@thebee
Duaa Is Lazy
@Writer_Duaa
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11543
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2592