Ми
Іринка Диняк
Ми співаємо гімни свободі, Лиш для себе живемо тепер. Ми такі, що про нас всі говорять І черговий куплетик нас впер. Ми змінили вже сотні облич, Сотні масок було вже знято. Та ми забули про душі свої, Коли хотіли справжніми стати. Ми живемо щодня і щомиті, Ми живемо, живі ми, живі. Як сказати, що вмієм любити? Як сказати, що всесвіт в тобі?
08.01.2019
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олександр Гусейнов
Гарно)
Відповісти
16.01.2019, 08:59
1
Іринка Диняк
@Олександр Гусейнов дякую😘
Відповісти
13.04.2020, 09:40
1
Олександр Гусейнов
@Іринка Диняк 😉😊
Відповісти
13.04.2020, 17:35
1
Інші вірші поета
Кінцевий пункт призначення Присвячується Космосу Коли ти мені скажеш?
Інші поети
Black flower
@_Black_flower
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1886
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2792