Кінцевий пункт призначення
Коли кінцевий пункт призначення, Aбсолютно не має значення Під ногами дорога ,та в тебе своє бачення Це все ще не має значення Це все ще не має значення Ти бредеш і просиш у когось пробачення Катастрофа мабуть у тому, Що ти вже не бачиш дорогу По якій вже давно ідеш Мабуть ти свій пункт призначення пройдеш Вибач, чомусь я завжди пишу сумно Вибач, та це мабуть бездумно Вибач, та я вже не знаю що сказати Вибач, та я продовжую блукати Вибач, мабуть занадто депресивна Вибач, що останнім часом пасивна Яка різниця, якщо ти мене не чуєш Хоча можливо просто ігноруєш Так шкода, що зиму ти не любиш Та, мабуть ,скоро все забудеш А сніг продовжував падати на дорогу, Він викликав легеньку тривогу, Та все ж кінцевий пункт призначення Абсолютно не мав значення...
2018-12-25 12:20:36
4
0
Схожі вірші
Всі
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4391
Кохаю
Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.
98
15
7504