Космосу
Невідомі далекі галактики Чи назавжди забуті світи, У нас все ще немає практики Та важливо, щоб ми все ж були. Холод відкритого космосу, Далеч падіння комет. Це чи весела гра розуму Чи невідомих планет. Пливуть поруч з нами туманності Чи ми пливемо мимо них. Я не відчуваю радості, Хоча нема і пітьми. Висять невідомі супутники Чи знов йдуть на поворот. Це просто космісна пилюка, Що громить ущент твій оплот.
2021-02-03 14:28:22
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2318
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4378