تمثيلية الحياة

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

تراقصنا الأحزان فوق مسرح الآلام تدعونا نفسنا الكئيبة إلى الاستسلام كوابيسنا اللعينة كانت يوما أحلام اعتدنا أن نكون أقوياء لعلمنا أن الدنيا ظالمة للأبرياء لحماية قلوبنا، اكتسينا الدروع ولكن أعيننا، هزمتنا بالدموع نناجي الصحبة والمودة فلا تجيب ندائنا إلا الوحدة الباردة رجونا صبرا جميلا فنحن نصارع عيشا ذليلا إلى متى ستنتهي تمثيلية الحياة؟ وهل سنحيا كراما قبل الممات؟ لا تلومونا على ضعفنا كنا شجعانا أقوياء في زماننا وكما الحديد يصدأ صدأت عزيمتنا، ونعترف أنه منا كان الخطأ سنعيد لم شتاتنا وسنربح حربنا إن لم ترحمنا الحياة لن نرحمها وإن أسعدتنا يوما من بين دهر عذاب لن نغفرها سنعيش على أمل أن نلقى نصيبنا بعد حين سنصبر إن تطلبنا الأمر إلى يوم الدين ✒️ بقلمي وبوجعي 💀 ~PurpY 💜~

2019-01-31 23:42:37

2

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )

شكراا 💜💜💜

Відповісти

2019-02-02 16:34:14

Подобається

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1631

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

87

4

9511