انتحار
كم من مرة فكرت بهذه الطريقة لن أعاقبك لذا لا تخف وقل الحقيقة كم من مرة أردت انهاء معاناتك لأن لا أحد اهتم بك ولا أنت اهتممت لذاتك لن أخبرك أن عليك التحلي بالصبر والقوة كالآخرين فوجهة نظري تختلف عن آراء الفانين ببساطة يا عزيزي لا يهم من الأقوى في هذه الرحلة بل ما يهم حقا هو الأذكى والفائز بهذه المرحلة قد تكون معاناتك في شخص تركك لا تحزن فذلك الغبي لا يستحق وقتك قد تكون في أهل تخلو عنك لا تحزن فقد أعطوك سببا لتكون مجدك. قد تعتبر ما حصل لك ودمر حياتك النهاية لا تقلق إنها فقط البداية لذا صفي عقلك وافتح قلبك امحي ألم ماضيك لكن لا تنس دروسك "اذا اعجبتك القصيدة واكملت القراءة لا تنس اخباري برأيك عنها في التعليقات والضغط على زر الإعجاب ومتابعة الحساب... فضلا وليس أمرا" شكرا 😊❤ ~PurpY 💜~
2018-09-23 12:25:39
6
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@ Sham Am just like u babe 💜💜
Відповісти
2018-09-23 19:12:41
Подобається
L-1485 ---
So beautiful♥♥♥
Відповісти
2018-09-24 21:27:58
1
Purple_بنفسجي ( PurpY <3 )
@L-1485 --- as well as you 💜💜 thanks 😍
Відповісти
2018-09-25 06:03:55
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12588
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2549