Просто так, вірш
Літо з усім гуде в унісон. Сон. Сон, що снує, як великий пітон. З літом та всім в унісон. Плаче розпачливо флейта. Всі, так ніби начитались Фрейда. Зашкалює градус Фаренгейта, А ти повернувся з свідомості рейда. Фактично не треба нічого. Хтось знову повірив у бога... У когось не бог, а дорога. Хтось знову сурмить в битви рога... Мені ж бо, не треба нічого, Ні рога гучно, ні бога, Закінчиться, врешті-решт десь дорога. Залишиться тільки утома.
2018-07-18 20:05:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8243
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1703