Голоси природи
Почуй ці голоси природи, Які шепочуть про усе Про ці дерева і про води, І ,взагалі, про все живе. Почуй ці співи соловейка, Які розбудять тебе зранку Наче потужна батарейка, Співати буде до світанку. Відчуй цей вітер прохолодний, Який пове́рне тобі сили І байдуже, що ти голодний Не треба їжі: цим вже ситий. Як хочеться втекти сюди І вічно всім цим милуватись Не бачити людей юрби, Із соловейком лиш сміятись. Але я мушу повертатись До свого кам'яного дому Й не треба, друзі, сумніватись, Що повернусь сюди я знову.
2020-05-12 22:00:20
6
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4125
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3300