Невідомість
Памс
Куди іти... хтось дасть дорогу? Хтось вкаже той найкращий шлях, Яким я зможу без докору Іти із радістю в очах Чому іду, але шляху не бачу? Він ніби є, але ж такий крихкий Іду і сподіваюсь на удачу, Бо шлях примарний, не чіткий Один лиш крок - і все, безодня Я там же ж, звідки й починав Вона нестерпна і холодна Сюди б ніколи не вертав Дайте підказку, мапу, напрям Вкажіть якийсь орієнтир Чи розкладіть хоча б на картах, Куди я маю все ж дійти...
29.03.2025
1
0
Інші вірші поета
Мовчання Хоча б у сні... Голоси природи Забути...
Інші поети
Lucy
@kayla_deyvis
Tigerclawandtigertail
@tigerclawandtigertail
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11432
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2810