Невідомість
Памс
Куди іти... хтось дасть дорогу? Хтось вкаже той найкращий шлях, Яким я зможу без докору Іти із радістю в очах Чому іду, але шляху не бачу? Він ніби є, але ж такий крихкий Іду і сподіваюсь на удачу, Бо шлях примарний, не чіткий Один лиш крок - і все, безодня Я там же ж, звідки й починав Вона нестерпна і холодна Сюди б ніколи не вертав Дайте підказку, мапу, напрям Вкажіть якийсь орієнтир Чи розкладіть хоча б на картах, Куди я маю все ж дійти...
2025-03-29 08:08:37
1
0
Інші вірші поета
Забути... Мовчання Голоси природи Хоча б у сні...
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Abbas Ghallu
@MAbbasAliG
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2775
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2368