Знову вибух в твоїй голові
Знову вибух в твоїй голові І спокійна посмішка зовні. Хтось сказав: «Ти не зможеш дійти, В тебе надто короткі ноги». Ти змотаєш в клубок свою ціль І запнеш у куток власну гордість, Ти свідомо зануришся в тінь І покірно зариєшся в постіль. Але вибух в твоїй голові Вже не дасть заснути спокійно. Пройде вічність, а, може, і дві, Зрозумієш, що це надважливо. І ти будеш летіти, не йти, І не спинять короткі ноги, А осудять лиш куці кроти, Що ніколи не знайдуть дороги.
2020-10-29 13:27:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4849
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4065