Знову вибух в твоїй голові
Знову вибух в твоїй голові І спокійна посмішка зовні. Хтось сказав: «Ти не зможеш дійти, В тебе надто короткі ноги». Ти змотаєш в клубок свою ціль І запнеш у куток власну гордість, Ти свідомо зануришся в тінь І покірно зариєшся в постіль. Але вибух в твоїй голові Вже не дасть заснути спокійно. Пройде вічність, а, може, і дві, Зрозумієш, що це надважливо. І ти будеш летіти, не йти, І не спинять короткі ноги, А осудять лиш куці кроти, Що ніколи не знайдуть дороги.
2020-10-29 13:27:50
1
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4384
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4515