Він мене роздирав на шматки
Він мене роздирав на шматки, У прямих і прихованих сенсах. Я не знала куди мені йти - У вікно чи по зігнутих рейках. Легше просто не бачити сни, В них відверто і щиро щаслива. Я сьогодні пишу лиш собі, Бо це іноді так надважливо. Я не річка, пісок, не струна. Порівняння сьогодні лукаві. Просто я паралельно жива У світах чорно-білих яскравих. Так буквально умножив на нуль, Щоб згубила і істину, й віру, І розлогу, не сковану суть, Забуваючи, що надважливо. Він роками мене гнав туди, Де згорають зірки швидше лампи. Я змирилась з порожнім "прости", Він вважав, що мій розпач - то краплі. Він мене роздирав на шматки, Але то було зібгане тіло, Бо я душу змогла вберегти Й до життя все так само горіла.
2020-10-31 06:42:45
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3101
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16945