Останніми стихнуть пісні
«Останніми стихнуть пісні» – Сказав хтось не дуже відомий. Помер він, мабуть, в самоті, А, може, і жив в темноті… Пісні не вмирають ніколи. В піснях і в поетів словах Є сила велика, незламна. Ця сила у чистих думках, У щирих, простих почуттях. Їх вірність словам нездоланна. У кожному з нас є пісні: Якісь прозвучать так знайомо, А інші – немовби чужі, Хоча і ясні, голосні, Про що – лише Богу відомо. І в кожного з нас є мольберт, Навколо усе – то є фарби. Малюй сто п’ятсотий портрет, Пиши свій єдиний сонет, Збери хоч якісь в житті лаври. Знайди одного слухача Або підкори ти мільйони. Не рубай свою мрію з плеча, Твоя ціль – гостріша меча, А пісні не вмирають ніколи.
2020-10-29 13:22:03
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12000