Кохання втратило зв'язок

Морана Лоу

Кохання втратило зв'язок, Перервався довгий ланцюжок. І ось, Відчуваю, що втратила когось. Самотність моїх вуст торкалось, І все дарма. Дивлюся на закохані ті очі, Образи сумні на папері. В моїй душі настала зима. Хочу сказати слово, закричати, Не знайду ні думок, ні звуку. Тому що не зможу зліпити все знову, Моя душа плаче, істерить, горить. Тому що таких почуттів не виносить, І ось. Мені все це здавалося лиш сном. Тепер це стає можливим кошмаром.

2023-07-30 20:52:05

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lexa T Kuro

Сильний вірш, болем ввіддає... Щонедавно зустрілися мені в мережі такі слова: "Якщо рана душевна довго болить, А в душі від зради кіптява, Вір, що час зів'є цю саму нитку, Що здатна ту рану заштопати..." Чомусь захотілося це залишити під твоїм віршом!🙏🤗 Бережи себе! Нових натхнень!✨☀️😘

Відповісти

2023-07-31 15:49:11

Інші вірші поета

Я рву картину Чи то кохання чи то прокляття? Ніч довга, гуде тривога У болісних думках я залишусь назавжди

Інші поети

Trui

@trui

ريي ")

@Ree_e4

Diana Zhuk

@diana_zhuk_

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2528

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1873