У болісних думках я залишусь назавжди
У гірких думках я стою самотньо, Сльозами серця поливаю поля, Світ байдужий, нема вже прощення, А моя доля — лише чужа мить. Крізь сльози й сум я шукаю себе, Та навколо світ безжалісно спить. Поруч людей, але самотня тінь, І тільки спомини лишилися в серці. Залишаюсь сама зі своїм тяжінням, Серед людей, але в них порожньо. Так і проходить моє минуле, У почуттях гірких, майбутнє чорне. У болісних думках я залишусь назавжди, Тлінні мрії мов зірвані крила. Серце висохне, без відповіді буде, Лиш холод, сльози і ніч мовчазну знайде.
2023-07-27 11:37:49
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Хонна
Який... реалістичний вірш.. а як я завжди реальність жахлива
Відповісти
2023-07-27 11:39:34
3
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2932
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2428