Вона стерегла його секрети..
Вона стерегла його секрети, Вона чекала на нього невтомно. Малювала кожну ніч портрети, Дивилася в небо на ночі чорні. Вона так сміялась, що заплакатись можна.. Лише раз на сто років стрічають подібні зізнання. Вона не думала,що бодай на щось спроможна, Та зустріла кохання. Поки пишуться пісні і цитати, Вона просто хоче його пам'ятати. І любити так щиро, немов уперше, Не забути жодне з його звершень. Вона буде битися проти світу, Попри зло,біль і ненависті завісу. Її серце при цьому шалене й глибоке, І він знає про її джерела й уроки. І він знає про кожну з її поразок. І вона для нього відкрилася,наче книга. Він каже,що біль минає із часом. Але очі не брехатимуть нині. Її історії можуть бути найкращою прозою в світі. Та їх, як і її, ніхто не побачить. Відстань з'їдає щасливі миті. Ніхто не знає, ніхто не бачить.
2023-02-11 19:39:07
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ангеліна Пилипенко
Супер, дуже класний вірш😍😍 Ти повернулася на Surgebook?
Відповісти
2023-02-11 19:40:18
1
Мілена_Мі
@Ангеліна Пилипенко Дякую.💌 Думаю,так.)
Відповісти
2023-02-11 19:41:03
Подобається
Ангеліна Пилипенко
@Мілена_Мі Подальшого розвитку тобі в цьому) Бо я думаю, я покину Surgebook після того, як мене абсолютно несправедливо заблокували... тільки знайду інше вмістилище для творів, і, звичайно, продовжуватиму творити😌
Відповісти
2023-02-11 20:09:26
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8989
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9515