Ти дивишся, але не спостерігаєш...
Ти дивишся, але не спостерігаєш, Маленькі деталі ти не вбачаєш. Хоча вони можуть відкрити, Нову нішу всіх створінь. Ти звик бачити, але не чути, Тому бачимо тільки обложку. Якби чули серця стук, Мали б справжніх друзів навкруг. Ти читаєш, але не проходиш скрізь слово кожне, Хоча воно може задіти безпереможно. І життя змінити твоє, Може слово чарівне. Багато речей приходять і зникають, І всього позитиву ми не помічаєм. Якщо ми б не квапили своє єство, Проходили б через всі бурі і зло.
2021-04-16 19:28:11
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Lelyana_ art
Вірш змусив задуматися про прості істини. Вдячна автору🌟.
Відповісти
2021-08-04 20:50:54
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4869
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4527