"Не хочу прощатися з літом"

Merian Varner

Я не хочу прощатися з літом Цвітом квітів і співом пташок Якщо б це було би підвласно Спинив би його на деньок. Тепле сонце, щоб ще обігріло Й малювало ще барви небес Зелень трав, запах свіжого сіна Зайчик сонячний чудо з чудес !. Відродили фруктові дерева Дарува нам все літо дари Вітер теплий повіює з неба Ностальгія включає думки. Гарні спогади про купаля в озері Про пікнік у зеленiм лiску Пам'ятаю веселі історії, Як наïлись квасного кваску Раз вкусив я холодне морозиво, А потім з вогня ковбасу. Кепки, шорти, легенькi футболочки Це не в куртку важку пухову! Так не хочеться з літом прощатися Я до нього душею привик! Пора нова постукала в двері вже - Це осінь прийшла відчини!.

2022-09-28 04:45:39

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

Вірш гарний. Навіює спогади)

Відповісти

2022-11-27 06:52:29

Merian Varner

@Сандра Мей Ностальгія 🤤

Відповісти

2022-11-27 06:53:20

Інші вірші поета

" Друг " " Ти моє світло " " Я не цураюся своєї простоти " " Осінь прийшла "

Інші поети

Oh Sana

@hanine_writer

Robbie Massey

@robbie_massey

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2110

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

3245