Я просто хотіла бути щасливою...
Meri Veis
Я завжди просила лише одного. Я просто хотіла бути щасливою... Ніхто не торкнувся до серця мого. Ніхто не назвав мене особливою... Я звикла до болю, до зрад і страждань, Я звикла терпіти ножі і невдачі, Тонути вночі у сльозах міркувань Стараючись скласти життєві задачі... Все моє життя - це окремий театр, У п'єсах якого - лише одна роль... Міражний глядач, ілюзійний початок, Соліст завжди грає бомольну тріоль. І кожен мій день - наче привид із часу, Помітно лишає узор на стіні... Та кожен актор має свою прикрасу... Вона не дана у житті лиш мені. Свій Всесвіт тримаю глибоко в душі Руїнами складений в карту страждання І зараз там ллють невимовні дощі, А сонце чекає свого існування. Я завжди просила лише одного. Я просто хотіла бути щасливою... Ніхто не торкнеться до серця мого. Ніхто не назве мене особливою...
2020-05-12 20:47:08
4
0
Інші вірші поета
Ерагон Мрія про небо Once upon a time Поцілунок
Інші поети
TheCoalwalker
@TheCoalwalker
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2508
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5504