Поцілунок
Я поцілунок той ще досі пам'ятаю. Знайшов він місце в пам'яті моїй. Він був миттєвим і не справжнім, знаю. Але здійснилася одна із моїх мрій. Коли та відстань танула між нами, І ти заплющив очі голубі, Коли торкнувся талії руками - Забула я про все в своїм житті. Коли торкнувся ніжно ти губами, Я ледве встояла на тій землі хиткій... На нас дивилися із неба сонце й хмари, А ми стояли в тиші кам'яній. І сталося усе це в одну мить: Із уст "Прощай" зронилося завчасно. Ми розійшлись... А в мене досі на лиці бринить І усмішка, і сльози одночасно...
2020-05-12 21:03:43
5
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12009
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9516