Ти завжди думала про інших
Ти завжди думала про інших, Ти, часом, ночі геть не спала, Ти до зірок небесних світлих Очей своїх не підіймала... Купа паперів, кухня, їжа... І безкінечне колесо. Ти не доходила до ліжка Й не пам'ятала про свій сон. Важкі торбини, хворі очі, Роботи море і турбот. Ти рахувала дні та ночі До дня, що буде без турбот. І йшли роки, короткі ночі, А дня того все не було, Втомились від безсоння очі Й життя в думках все пропливло... Все пролітало, пробігало І серце в грудях все ще билось, А зараз думка: "Що було? Чому нічого не лишилось?" Ти запитала: "Це життя?" І впала в ліжко геть безсила. Чи в цьому сенс цього буття, Щоб відпочинок ти просила? Ти робиш все і не встигаєш, Біжиш кудись усе життя. Коли сміялась не згадаєш - Нема в минуле вороття... Свій час цінуйте й бережіть, Частіше в небо поглядайте, Забудьте все! Творіть! Живіть! Найближчих теж не забувайте!
2018-10-18 17:20:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7737
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4318