Ностальгія
ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511
Життя минає, час не спиниш. В очах печаль за втраченим минулим. Так хочеться прожити життя знову І виправити помилки одвічні. І згадується все прийдешнє: Дитинство, школа, інститут... В душі бринить тонка струна, Що сльози навертає враз на очі. У пам'яті подруги і уроки, Суворий ректор, завуч, довгі пари... І дух дитинства, материнські руки І батькова сувора настанова. Брати, подружки, мама й тато... Веселі вечори побіля хати, Вечері у сімейнім колі І бешкети й дитячий сміх. Усе живе у пам'яті навіки: Кохання щире і любов, Маленький син І дочка наче сонце. Пожовклі фото, аромат паперу І радість й сум в душі бринить. У вазі на вікні троянди, А ностальгія у душі болить... Усе минає і нове приходить, Тому не треба дуже сумувать! Минуле відпускайте й не сумуйте, Бо треба далі йти і далі жить! Присвячено Могилці О. М.
2018-08-01 10:59:26
6
0
Інші вірші поета
На столі годинник Ти завжди думала про інших
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Marta_Zeppelin
@Marta_Zeppelin
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1705
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1438