На столі годинник
На столі годинник, у очах печаль - Роки пролетіли і нам дуже жаль: Втрачені секунди, втрачені близькі, Несміливе слово, кроки боязкі... Час летить мов вихор, як промінчик світла, Час летить невпинно - сивина розквітла... Ми ж і далі в темпі губимо хвилини, Потім зупиняємося й бачимо могили... Ранок блискавичний, на обід печаль Потім знов робота і безтямний жаль: "Знов я те не встигла, знов втрачаю час, Треба менше спати!" - саме так у нас! Спали чи не спали - летимо по новій! Зносим все навколо, наче буревій І не думаємо зовсім, що втрачаєм більше - Наших рідних, що чекають спілкування лише... У нас купа клопотів і роботи гори - Забуваєм все це, коли губить горе... Клопоти й турботи будуть у нас завжди, Але рідних й близьких може враз не стати! Бережіть найближчих, найдорожчих серцю, Бережіть й даруйте їм не пил із перцю, А свій час, любов і турботу щиру І тоді в душі буде більше миру!
2018-06-17 14:16:59
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslan Yermak
Красиво и правдиво
Відповісти
2018-08-01 10:43:07
1
ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511
@Ruslan Yermak щиро дякую
Відповісти
2018-08-01 10:43:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4830
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2380