На столі годинник
На столі годинник, у очах печаль - Роки пролетіли і нам дуже жаль: Втрачені секунди, втрачені близькі, Несміливе слово, кроки боязкі... Час летить мов вихор, як промінчик світла, Час летить невпинно - сивина розквітла... Ми ж і далі в темпі губимо хвилини, Потім зупиняємося й бачимо могили... Ранок блискавичний, на обід печаль Потім знов робота і безтямний жаль: "Знов я те не встигла, знов втрачаю час, Треба менше спати!" - саме так у нас! Спали чи не спали - летимо по новій! Зносим все навколо, наче буревій І не думаємо зовсім, що втрачаєм більше - Наших рідних, що чекають спілкування лише... У нас купа клопотів і роботи гори - Забуваєм все це, коли губить горе... Клопоти й турботи будуть у нас завжди, Але рідних й близьких може враз не стати! Бережіть найближчих, найдорожчих серцю, Бережіть й даруйте їм не пил із перцю, А свій час, любов і турботу щиру І тоді в душі буде більше миру!
2018-06-17 14:16:59
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ruslan Yermak
Красиво и правдиво
Відповісти
2018-08-01 10:43:07
1
ⓜⓐⓡⓨⓐⓝⓚⓐ2511
@Ruslan Yermak щиро дякую
Відповісти
2018-08-01 10:43:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2153
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1070