006: не йму істерію
Самоскид!
дум не приймає догм а я не йму істéрію моя містерія — бог, який танцює під стукіт білих кісток. моя стіна не спить без фотокарток a моє віросповідання — кохання що зринає з вуст навесні. шалені дні! і я ошалілий. прикро, що ми одне одного так і не стріли цієї пори.
2022-10-12 21:21:23
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Veil
Прекрасна форма, прекрасний вірш. Зачиталася. Дуже красиво
Відповісти
2022-10-12 21:42:42
1
Самоскид!
@Veil спасибі за відгук, приємно 🥰
Відповісти
2022-10-12 21:45:26
1
Лео Лея
Захоплююся Вашим вмінням у кількох словах передати таку багату і яскраву картину життя👍
Відповісти
2022-10-13 06:42:42
1
Інші вірші поета
18: 049: досі київ ++ співрозмірний аспанфут 055: ... ++
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Shoon V
@shoon_v
Схожі вірші
Всі
Why?
Лунная Лапа
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9026
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2190