всупереч
час писати вірші минув: рими і ритми вплелись у мову, течуть разом з кров'ю судинами ⠀⠀⠀⠀⠀й знову питають тебе про війну. стиль вже став настільки буденним що його не помітиш ні зранку ні ввечері його помічають лише бармени але аж ніяк не ти. для чого ж тоді він тобі? для чого тобі химерні звороти, зворушливий та пронизливий погляд, якщо останні життєві турботи описані безліч разів? якщо на сценах ти береш мікрофони, і декламуєш вірші чи розгони люди ж дивляться співчутливо, питаючи "є психолог"? стиль — це також і сила слово — це також і зброя ритм дає можливість думати єдино поезія дає свободу. вони потрібні для чогось, чогось значного: для життя наприклад але розумієш, твоїм лексиконом⠀⠀⠀⠀⠀ ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀нікого не втішиш ⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀і не підтримаєш. твоїми ритмами не залатаєш покрівлю ⠀⠀⠀⠀⠀і рими твої ракети не знищать скільки б не хотів,⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ і скільки б не вірив,⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀⠀ інколи трапляється час дій та тиші.
2022-10-16 21:41:42
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Олег Шаула
Все я вже хочу розривати це на цитати та бити тебе палкою за те що не привіз це на різанину
Відповісти
2022-10-16 21:46:14
1
Лео Лея
В "Обране" (дуже знайомий стан)
Відповісти
2022-10-17 03:03:35
1
Eneli Fox
Дуже життєво)
Відповісти
2022-10-25 06:48:09
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4005
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
49
15
2278