співрозмірний аспанфут
як день? знову в тяжбі за справедливі справи поміж ідолів ікон та слави ну і дурник ти! знову втупився в вітрину оминаючи годину ігноруючи життя ти — як я тільки спутаний іншими путами. знати = бути я не знаю хто я і куди я йду чи де моє місце навіщо живу чи що за стукіт чую у скронях чому тепло то в очах то в долонях чому вчора літо, сьогодні — зима мене нема? смішний ти. біжи скоріш, допивай свою каву вмикай телевізор, дивись рекламу переслідуй п'яти товаришів. бажаю спіткнутись на своїй стезі бажаю упасти в болото подій нарешті розбити кожну з надій в собі опісля, без знань зустрінеш найкраще на що заслужив. можливо тоді ти відчуєш що жив, смішний.
2022-09-29 09:24:19
15
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Кіса Белінська
Знайома назва
Відповісти
2022-09-30 17:38:31
Подобається
Лео Лея
Цікавий ритм. Навіть мелодія крутиться в голові, не можу спіймати її за хвоста. Вірш сподобався👍
Відповісти
2022-10-02 05:59:46
1
Eneli Fox
Дуже душевно🤗
Відповісти
2022-10-25 06:50:29
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5574
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4579