Непотрібна любов
Якщо ти хочеш знати, Я тобі скажу. Хочеш запитати, Питай, я все прийму! Хочеться поплакати, Плач. Я дам плече. Хочеться висказати... Виливай на мене все! Що б ти не хотів, Я готова все прийняти. І якби в ярмі посів, Я готова руку дати. А на що готовий ти? Навіть не хочеться питати. Що ти не відповіси, Мені не обов'язково знати. Адже знаю я лише одне, Навіть серце біль проймає, Що не любиш ти мене! Твоя рука давно не зігріває... Тошно й тяжко розуміти, Бо віддала б за тебе все, А ти не прагнеш вже хотіти Мою любов й саму мене. Ти в серце мені болісно стріляєш Грубими бездушними словами... Я думаю, ти знаєш, Що вже не закриєш рани. Та ти уже й не знаєш, І раніше ти не знав: Ніколи не казав ти що кохаєш! А я та, хто любов свою тобі віддав. Це був перший дотик, Перший поцілунок, обнімання, Навіть вперше я ділила зонтик В в перше в мене не було вагання. А що ти? Ти все розбив, зламав, понизив І навіть не наважився прийти, Правду ні на краплю не наблизив. Ти грубо й низько Залишив мене одну. Знай, що смерть вже близько, І любові я від тебе більше не візьму.
2020-09-12 14:35:45
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3384
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5627