Це був лише сон...

Юлія Суха

Це був лише сон... Знаєш що мені приснилось? Мені приснився білий фон... І ти. А з тебе сліз багато лилось. Ти плакала, ридала А я і підійти не міг. Раптом, ти різко закричала, І сильніш прижалася до ніг. Чому ти плакала, скажи!? Адже я не розумію, Як сльози твої змогли Так рознищити надію? Твої сльози проникали до костей, Але й цього побороти сил не мав. Раптом наповнився весь зал гостей, А ти пропала, і де ти , я не знав. Я тебе шукав серед людей, Шукав в кімнатах, на балах, Але під впливом місячних ночей, Раптом зрозумів.- мене немає в твоїх снах

2020-09-12 14:21:27

Інші вірші поета

Не прощу Діалог Ти і я Непотрібна любов

Інші поети

Adara Halley

@adarahalley

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

залишимось незнайомими

@bai

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3383

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1994