Я до тебе
Я не буду ходити колами, Якщо туга на серці хмарою, Якщо думки рояться бджолами, Я до тебе. Запахне кавою У хатинці малій бабусиній, Де зростала ти ще дитиною. Винограду гілки покручені Чи альтанкою, чи хатиною Нас від світу сховають лагідно. Розкажу тобі все, як писане, Тугу швидко розвієш порадою. Таки різні і такі близькі ми. Я до тебе з нещастям й з радістю, З гірким спогадом і з розмовою, І із силою, і із слабкістю, За красою душі безумовною.
2021-12-15 19:40:34
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
Спасибо, за теплые душевные слова . И за то, что вы есть ❤️
Відповісти
2021-12-15 20:10:46
1
Людмила Скрипко
Відповісти
2021-12-15 20:13:17
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3379
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2685