Осінній спогад
Дощить. Тихенько плаче небо. В душі, як відгук - сум, печаль. І ніби нічого не треба, І наче нічого не жаль, Та в серці спогади вирують Про те, що втрачене давно. Де ми малі, де нас милують. І кожен спогад, мов кіно: Накритий стіл у світлій хаті, Сидить родина за столом. Ні, незаможні, не багаті, Але щасливі, бо гуртом Припорали город великий, Вже й погріб повний до зими. Сьогодні свято у родині - Вітаємо бабусю ми. Роки пройшли. Та тільки осінь Заплаче тихо за вікном, Згадаю неба світлу просінь І як жили усі гуртом. Не було правих і не правих, Всім вистачало доброти. Все намагаюсь врятувати В душі ті спогади мої. Щоб пам'ятати важливіше - Бабуся так жила моя - Разом ми впевнені, сильніші. Бо не один ти, ми - сім "Я".
2021-09-20 08:57:43
1
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9979
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3658