Кохання всюди
Кохання не шукай, воно повсюди. У кожнім погляді, у подиху життя. І кожен день когось хтось точно любить - Це вищій сенс природнього буття. "Кохана, сінабон чи плюшку з медом?" Сивий дідусь питає в телефон, Любов'ю світиться,і між землею й небом Іх щирий сміх зіллється в унісон. Пес здоровенний десь поранив лапу, Ступить не може, жалібно скавчить. Хлопчак малий в санчата ту собаку Поклав й мерщій до лікаря спішить. Йому і важко, і мороз пече обличчя, І пес з санчат зпливає знов і знов. Біжить хлопчак засніженим узбіччям, Рятує друга. Чи це не любов? Багатодітний батько мчить в маршрутці, Дітей зібравши з декількох гуртків, Везе в кіоск газетний теплу куртку - Зігріти жінку, матір дітлахів. В її очах людська безмежна вдячність: "Як добре, любий, що приніс, а то я знов Її забула, що ж я за нещастя..." Обніме міцно він. І це любов. "Не плач, малий, я майже на підході, Здолаємо ми вразі твої страждання, Тобі замовив справжні снігоходи Як ти хотів!" - і це також кохання, Бо сам також він ледь тримає сльози, Біжить в лікарню, де лежить дитина На хімії. Та що йому морози??? В думках одне:"Живи!Тримайся, сину!" Синичка впала просто попід ноги- Сусідський кіт в стрибку зломив крилечко. Ось вже дівча несе її додому- Стукоче співчуттям мале сердечко. І можна так розповідать до скону, Таких випадків з вечора до рання Десятки, сотні, тисячі, мільйони. Всі живемо ми силою кохання.
2022-01-09 14:38:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2214
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2065