Не зустрічають випадкових
Не зустрічають випадкових. Дві долі наче той магніт. Не зрозуміло й загадково Свій створюють єдиний світ. У ньому все, як на долоні - Сердець об'єднаних любов, Як у солодкому полоні, Пульсує в ритмі щастя знов. В твоїх очах безмежний всесвіт, А посмішка - чарівний дар. Щасливий я, бо ось, нарешті, Тебе в цім світі відшукав. Так пахне травами волосся, Від дотику вирує кров. Ні, точно знаю, не здалося, В душі моїй живе любов! Полон твоїх обіймів - щастя, Немає тижнів, днів, чи літ. Політ під крилами кохання. На двох підкорюємо світ.
2021-07-05 09:13:54
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
💋💋💋
Відповісти
2021-07-05 10:02:24
1
Людмила Скрипко
Відповісти
2021-07-05 10:16:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10151
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5504