Не зустрічають випадкових
Людмила Скрипко
Не зустрічають випадкових. Дві долі наче той магніт. Не зрозуміло й загадково Свій створюють єдиний світ. У ньому все, як на долоні - Сердець об'єднаних любов, Як у солодкому полоні, Пульсує в ритмі щастя знов. В твоїх очах безмежний всесвіт, А посмішка - чарівний дар. Щасливий я, бо ось, нарешті, Тебе в цім світі відшукав. Так пахне травами волосся, Від дотику вирує кров. Ні, точно знаю, не здалося, В душі моїй живе любов! Полон твоїх обіймів - щастя, Немає тижнів, днів, чи літ. Політ під крилами кохання. На двох підкорюємо світ.
2021-07-05 09:13:54
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
💋💋💋
Відповісти
2021-07-05 10:02:24
1
Людмила Скрипко
@Алиса Селезнева 😌❤️
Відповісти
2021-07-05 10:16:42
Подобається
Інші вірші поета
Ти чуєш,Господи?.. Дорогою життя Що зроблено, то зроблено Щось про людину
Інші поети
Shirudi NR
@shirudi17
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Tia
@SilverSpears
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2511
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10875