Побачення
Людмила Скрипко
Запроси мене на побачення, Де співають птахів голоси, Інтернету нема й телебачення - У минуле мене запроси. Зустрічати світанок над річкою, У тумані, що сипле росу. Пригадаю - блакитною стрічкою Я колись заплітала косу. Полум'яно багаття грається - Помаранчевий блиск по воді, Пташка поруч співає, старається Вдвох з луною на два голоси. У закопченій турці вариться Кава чорна п'янка, терпка. Ранок першим промінням вбирається. Я сьогодні щаслива така! Запроси мене на побачення, Де з луною на два голоси Пташка пісню співає, старається... В мою юність мене запроси.
2021-04-15 05:09:48
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Блакитноока
Як гарно!😍
Відповісти
2021-04-15 06:38:35
1
Людмила Скрипко
@Блакитноока дякую❤️
Відповісти
2021-04-15 06:51:34
Подобається
Інші вірші поета
Осінній спогад Чи був то біль? Татові ***
Інші поети
Mary Light
@Maria12
Violetta Sydorova
@_vio_sydorova_1008_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3575
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2536