Армагедон

Людмила Скрипко

У небо підіймаєм очі, Молитву шепотять вуста. Немає нам ні дня, ні ночі. Життя стежина непроста. Триклятий вірус наступає, Серпом стинає, мов рядки Людські життя і вже не має Надії, що нам до пори Розбите серце лікувалавала. Скрізь безпросвітна темнота. СтрахОм життя потаврувала. Всі під ударом на раз-два... Так страшно жити, як не знаєш, Чого від завтра нам чекать. І розумом ти не сприймаєш: Батьки ідуть дітей ховать. Хто зна, що завтра буде з нами, Життя, як дивний страшний сон... І діти плачуть за батьками. Чи може це Армагедон?

2021-11-23 13:28:40

Інші вірші поета

Лист до Діда Мороза Злива Волошки-очі Ранок

Інші поети

moody_bear_

@moody_bear_

Anjali_ R

@rawatanjali949

ArDen

@ArDen

Схожі вірші

Всі

Unbreakable heart

B I

Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart

13942

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

3214