Світ
А за спиною знову чути шепіт, Що ти не пара, ти мені чужий. У серці люті ледь тримаю клекіт, Вуста мовчать, а в скронях буревій. Якщо б порівнювати схід та захід Чи північ з півднем - це як я і ти, Але від голосу твого ідуть мурахи І серце уповільнює свій хід. Дивлюся в очі і себе не тямлю - В них цілий світ, і знаєш, я вже там. Я без вагань тобі відкрию карти І не сховаю козир в рукавах. Така як є стою перед тобою, Як чистий лист, що хочеш напиши. З тобою поруч лиш стаю собою. Ти - то натхнення всіх моїх віршів. Забулося, минулось, пролетіло. В роках розвіявся шепіт голосів. Як добре, що колись тебе зустріла І ти мене тоді в свій світ впустив.
2021-02-19 16:57:39
5
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1693
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1924