Про важливе

Людмила Скрипко

Про важливе хотів, то давай про важливе, Але ж ти розумієш, у всіх воно різне. Хтось з усмішкою робить щось надможливе, Хтось стражданням вважає відсутність хисту. У когось від самотності шрами на серці, А в когось все життя боротьба із болем, Що влізає під шкіру пекучим перцем, Й випікає надію лишатись собою. Як дивитись в майбутнє мене питаєш? Я не знаю, тому і дивлюсь з позитивом. І коли що робити в цю мить не знаєш, Головне пам'ятай - будь в гармонії з миром. Біль у кожного свій, зрозуміло ,одначе... Як на більший чи менший його ділити? Хтось надривно з образи дрібної плаче, Хтось без сліз все купує попарні квіти І щоранку іде крізь все місто пішки, Щоб побути хоч мить наодинці з татом... І нехай він мовчить, все одно це близькість, Яку, навіть, по смерті не поламати. Хтось на ватмані стрес свій малює чорним, Хтось співає, мов сльози гіркі зроняє. Біль у кожного свій, сум свій теж і неспокій. Ідентичних людей взагалі не буває. Хочеш ще про важливе? Я дуже рада, Бо здавалось про це вже ніхто не слуха. Не наука це, знаєш, і не порада, І не те, що знайшлося два вільні вуха... Це спокута. Мій шлях і моя безодня, Від яких в забуття відійти несила, Найстрашніше, як серце лишилось порожнім... Залишатись людиною - ось що важливо.

2021-06-10 09:40:05

4

0

Схожі вірші

Всі

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1467

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2673