Хрест
Старенький згорблений дід
У небо очі підняв.
Давно розлюбив цей світ,
Тож в Господа запитав:
"Боже, скажи мені
Скільки нести цей хрест,
Рахуючи ночі і дні,
Чекаючи мани з небес?
Боже, невже вже я
Крайній на всій землі?
Як подивлюсь - біда -
Легші у всіх хрести.
Знаю, що кожному з нас
Свій напророчено путь.
Боже, чого ж лиш я
Не можу ніяк дихнуть?
Давить на плечі хрест,
Спина ниє й болить.
Шлях нелегкий до небес -
Вічність. Не день, не мить.
Боже, ти ж все забрав:
Щастя, любов, сім'ю.
Я смерті не раз благав,
А все ніяк не помру,
Хрест важчий стає щодня -
Зігнув майже до землі.
Давно вже пішла рідня.
Віддай комусь так мої дні.
Втомився нести цей хрест,
Мені не по силах путь.
Я ніби вже вмер й не воскрес,
У серці лиш чорна лють..."
Тонке полотно небес
Розрізав промінь ясний:
"Неси, чоловіче, свій хрест.
Повір,не один ти такий.
І кожен питає чому,
У кожного правда своя.
Ви губите долю свою,
А винен у вас лиш я...
Ніяк не встаткується лад
На багатостраждальній землі:
Іде зі зброєю брат
На брата. На батька - сини.
Неси, чоловіче, свій хрест,
Не плач, не моли, не проси.
З твоїм багажем до небес
Дійти лиш тобі стане сил."
2021-10-29 17:40:31
3
0